Кому знову винні українські споживачі скрапленого газу

Тема розміру акцизного податку на скраплений газ знову підіймалася у профільному Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому розглядався проєкт закону №4101 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

На засіданні народним депутатом від фракції "Слуга народу" Ольгою Василевською-Смаглюк ВТРЕТЄ була внесена традиційна пропозиція включити до проєкту закону норму щодо збільшення акцизного податку на скраплений газ з 52 до 139,5 Євро за 1000 л з відповідним зниженням акцизного податку на бензин з 213,5 до 139,5 Євро за 1000 л.

Комітет відмовився включати таку пропозицію до проєкту №4101. Але таке бажання напевно не зникло у всіх.

Окремі депутати налаштовані рішуче відстоювати інтереси зацікавлених олігархічних груп для збільшення акцизу на скраплений газ, при цьому навіть не володіють темою питання, про яке опікуються.

Якщо таке трапиться – то Україна отримає не тільки додатковий черговий градус соціального невдоволення, але й наштовхне на сумні висновки, а саме, що важливі системи в державі працюють неефективно, соціальний рівень життя людей може бути знівельований, за рахунок окремо взятих приватних інтересів.

Постійний пошук винних в проблемах української нафтопереробки та енергобезпеки потребує більш детального вивчення та надання суспільству об’єктивної інформації.

По-перше, соціально-економічний стан справ в державі не в тому стані, коли потрібно забирати останнє в українців.

Українська нафтопереробка сьогодні потребує не тільки державної підтримки але й достатньої інвестиційної програми. Вирішувати проблеми галузі за рахунок споживачів пропан-бутану не припустимо.

Великі роздрібні мережі пального не поспішають підтримувати українську нафтопереробку. Кілька років поспіль будували свою маркетингову політику переважно на імпортних бензинах та дизельному паливі, достатньо подивитися на стели та порахувати скільки вони заробляють на кожному літрі бензину та дизелі.

Так, є і виключення – з приходом нової команди фахівців до "Укргазвидобування" нові українські бренди зайняли своє місце на ринку. Таке пальне й продається на рік вперед та має попит серед споживачів.

Якщо згадати історію подій – то виробництво бензинів на вітчизняних нафтопереробних заводах скоротилося у 6,5 разів з 2003 по 2014 рік через несвоєчасну їх модернізацію, поступове зниження завантаженості НПЗ та у більшості випадків через їх закриття. Тоді ще за скраплений газ не було й мови.

Якщо подивитися на енергетичну безпеку держави – то олігархічні групи зробили все, щоб знищити вітчизняне виробництво на користь більш маржинального імпорту.

До того ж, структура українського ринку пального у 2000 – 2019 роках суттєво змінилася – відбулося зменшення частки бензинів при збільшенні частки ДП та скрапленого газу, в тому числі за рахунок збільшення їх імпортної складової, особливо ДП (порівняно з 2003 роком імпорт ДП збільшився у 16,5 разів).

Так, якщо частка ДП у 2000 році становила 53,3% загального обсягу ринку пального, то в 2019 році – вже 65,7%, а частка скрапленого газу збільшилася з 3,2% у 2000 році до 17,6% у 2019 році. Водночас частка бензинів зменшилася з 43,5% до 16,7% відповідно.

Зменшення частки бензинів у загальному обсязі ринку пального відбулося як через скорочення його використання в промисловості, будівництві, транспорті та сільському господарстві, так і за рахунок збільшення парку транспортних засобів, що використовують ДП та скраплений газ.

За останні 10 років Україна імпортувала ДП, бензинів та скрапленого газу на суму $50 млрд, що становить 3,6% ВВП за цей же період

З 2010 року по 2019 рік вартісна структура імпорту пального суттєво змінилася: частка бензинів скоротилася з 47% до 12,5%; частка ДП зросла з 49,1% до 75,6%, а скрапленого газу – з 3,9% до 11,9%.

При цьому збільшення споживання в Україні скрапленого газу за останні 7 років не впливає на зменшення вітчизняного виробництва бензинів і скрапленого газу та відбулося за рахунок збільшення імпорту скрапленого газу на 1013 тис. тонн в рік та зменшення імпорту бензину на 1034 тис. тонн в рік.

Вітчизняне виробництво бензинів та скрапленого газу є стабільним та протягом останніх 7 років становить в середньому до 750 тис. тонн та 450 тис. тонн в рік відповідно.

У 2019 році імпортовано скрапленого газу вартістю $610 млн, бензинів – $641 млн, а ДП – $3,88 млрд.

Найбільшими імпортерами пального в Україну за вартісними показниками є Білорусь та Російська Федерація.

В 2019 році з Білорусі імпортовано пального вартістю $2,6 млрд, 6,4% якої становить скраплений газ, 16,4% бензинів, 77,2% ДП.

З Російської Федерації в 2019 році імпортовано пального вартістю $1,4 млрд, 19,2% якої становить скраплений газ, а 80,8% ДП.

Незважаючи на зростання обсягу імпорту скрапленого газу, вартість імпорту ДП з Російської Федерації в 2019 році була в 4,2 рази більша, ніж вартість імпорту скрапленого газу.

Висновки

Втрата більшої частини української нафтопереробки за останні 15 років є результатом боротьби фінансово-промислових груп, більшість з яких мають тісні відносини з Російською Федерацією. Вона зацікавлена у поставках в Україну більш маржинальних продуктів власної нафтопереробки, ніж у поставках сирої нафти для українських заводів.

100% забезпечення українських потреб бензинів за рахунок його виробництва на 2-х діючих в Україні заводах є недосяжною мрією та потребує мільярдних валютних інвестицій, що з однієї сторони вплине на збільшення ціни бензинів. А з іншої – є економічно збитковими капіталовкладеннями в умовах глобальних світових змін структури енергоспоживання, де на лідируючі позиції виходить електрична енергія.

Скорочення обсягів вітчизняного виробництва бензинів та дизелю було компенсоване зростанням імпорту бензинів та ДП вищої якості, але більшої вартості.

Як наслідок український споживач з 2003 року починає більш активно встановлювати ГБО на власні транспортні засоби та використовувати скраплений газ як більш дешевий та стабільно якісніший вид пального, закладаючи основи подальшого стрімкого витіснення з ринку бензинів як основного виду пального для легкових транспортних засобів.

Пропозиції збільшення ставок акцизу на скраплений газ та зменшення ставок на бензини призведе до збільшення на 45% одного літра скрапленого газу і не позначиться на зменшенні ціни на бензини та є нічим іншим, ніж наміром отримати додаткові прибутки відомим власникам нафтопереробних заводів в Україні.

ДЖЕРЕЛО